Я з співчуттями...

Ну здрастуйте, любі гості!

Здрастуйте, щирі добродії.

Тісний цей світ без злості?

Землі? Ні, довіри злодії.

Кожне життя – надто дорого

Сповіддю не окупилося.

Хто Вам відкрив у нас ворога?

Чом Ви у дім наш вломилися?

Легше цуратися совісті?

Шлях до небес лежить кістками?

Це є молитви в свідомості?

Ви їх вважаєте місткими?

Я напишу до Вас звернення –

Час свій усоте марнуючи.

Зникне чаклунське затемнення,

Зникне орда ворогуюча!

З шибениць дзвін гримить брехнями,

Правда із кров’ю просочиться.

Тож почувайтеся зверхніми,

Доки нетерпиться, хочеться…

Крові ж, борці, так жадаєте…

Пийте, впивайтесь! Молитимусь…

Навіть, коли убиваєте –

Я з співчуттями дивитимусь.

Хочете лютого оклику?

Війни творяться облудою.

Ось Вам, благії за покликом –

Марні уроки з Іудою.