Куди ж повтікали вірші? (хвилинно-меланхолійне...)
- pavel-pol
- Sep 10, 2014
- 1 min read
На плетеному столі –
Глек і достиглі яблука…
Живий натюрморт в імлі,
Як сонце ще сходить здалека…
І плед укриває півсон
Сукна полум’яною кліткою.
Це мабуть, вологість за склом,
Й роси тихий крок поза хвірткою.
Куди ж повтікали вірші?
Та й пензлі забрали улюблені.
Із нотного стану душі –
Утішні хвилини загублені?
Спустошення. Ой, ти гляди!
Схолола вже кава. Втомилась я.
Іди собі з Богом, іди.
Порожньо й без тебе. Спізнилося.
Kommentare