Віденський вальс

http://probapera.org/publication/13/25516/videnskyj-vals.html

Вкрили крона скрипічні ключі, листя нотного стану.

Вишневі октави так п’янко кружляють в саду.

А я без роздуму в мелодію осені кану,

У вихор утіхи танцюючої упаду.

Кружляти між сотень відбірних у танці під небом,

Губити смарагди зізнань, золотих щоб за для…

Між сотень. Заради, за мить - “однією” для тебе…

Кохання, що зірка – не вічно сіяє здаля…

Зірветься як листя торкатиме ніжно долоні,

Підхоплене вгору зіллється в рясний листопад.

І час, спільний час - це картинки мигцем на пероні –

І тільки кохання, що лине красиво понад…

За обрій! Світанком у щасті відтак затанцюю,

Згублюся в зіницях пурпуром із нотного краю…

Веди мене в танці… Я крок, кожен рух твій відчую,

Як серце твоє, що сто років назад відчуваю…