Може сон?

Як наїстися хліба житнього?

У думках – паляниця із вишнями.

Стоїмо тут, на захист новітнього –

На устах присмак слова завітного,

Тільки день не тепліший торішнього.

Проминає…

Як напитися? Сльози солонії.

Пахне спогад узваром з шипшиною.

Як лишитись між звірів людиною?

Коли в домі своїм, як в колонії

І товариш укотре в агонії...

Помирає…

Як зігрітися. Жаль. Часто згадками.

Тільки серце у думах відмовлює,

І хтось близький, мить світлом наповнює,

Де сім’я за столом із колядками,

Ті надії так тепло відновлює…

Й оживляє…

……………………………….

Як молитися? Серця ударами.

Його віру вже честю знеболено!

В його домі так світло й намолено.

І розлилося сонце над хмарами –

Слава Богу! Надію врятовано!

Може сон,

Чи таки повертає!?...